На мою думку, ця ваза близька до зразка Agora XXIII, № 1475 (ймовірно, роботи Лідоса), датованого 560–550 рр. до н. е.. Вона також має гладкий чорнолаковий вінець і тонку червону лінію під ним. Голова чоловіка виконана у подібній манері.

Збереглося дві літери, які, ймовірно, є початком особового імені. Однак більшість імен, що починаються з цієї комбінації, є фракійськими і засвідчені лише в елліністичний та римський періоди, за винятком, звісно, царя Ῥῆсоса з Фракії, союзника троянців в Іліаді (10.435). У базі LGPN online (V4-12116) зафіксовано, наприклад, Ῥηβούλας із Одрисів, Фракія, датований 330 р. до н. е. (Tod, Greek Historical Inscriptions II 193, 1 = FRA 2574*).*

На думку спадають також топоніми на кшталт Ῥήγιον (Rhegion) та Ῥηνεία (Rēneia). Ми знаємо про численні присвяти, особливо на міжнародних святилищах — таких як Навкратіс або Ґравіска, — де відвідувачі з егеїйських полісів залишали написові посвяти, зазначаючи як особове ім’я, так і етнічну приналежність. У нашому випадку, якщо особове ім’я стояло перед (тобто ліворуч від) мальованого зображення, а напис продовжувався праворуч від нього, то, ймовірно, можна було б очікувати означеного артикля, який вводив би етнічне означення.