На уламку посудини зберігся залишок ручки та фрагмент вінця. Графіто розташоване праворуч від основи ручки, і текст написаний ортоґрадно (у звичному напрямку), тож можна припустити, що ΣΚΟ̣ є або початком тексту, або його продовженням. У другому випадку повніший напис, імовірно, починався ліворуч від ручки. Якщо припустити, що напис починався саме на нашому фрагменті, а третя літера є омікроном, то, ймовірно, йдеться про особове ім’я, що починалося зі Σκο-, наприклад: — Σκοπελῖνος (Skopelinos) — засвідчений у Фівах, VI ст. до н. е. (LGPN online, V3b-34272). Інше можливе ім’я — Σκόπας (Skopas), відоме у Кранноні наприкінці VI ст. до н. е. (LGPN online, V3b-1725; RE s.v. Skopadai (-); Moretti, Olymp. 1021; Helly, L'État thessalien, с. 108–112; CQ 36 (1942), с. 61, № 10 — див. також s. Κρέων, Ἐχεκράτεια). Також засвідчено ім’я Skopandros (Σκόπανδρος) у Стира (LGPN online, V1-77304). Інше відоме ім’я — Σκόπα (Skopa), знайдене в Галаях (LGPN online, V3b-1455; бл. 500–475 рр. до н. е.; Guarducci, Epigrafia Greca 1, с. 299–300, № 2; LSAG², с. 108, № 11 (датування); форма Σϟό– — чоловічий рід). Нарешті, існує можливість, що третя літера — омега, тобто [- -]ΣΚΩ̣[- -]. У такому випадку можна розглядати імена на зразок Σκώπασις (Skopasis), відоме з Геродота (4.120; 4.128). Також засвідчено ім’я Σκῶνυς (Skonus) в Афінах (LGPN online, V2-56609), V ст. до н. е. (IG I³ 422, 71).

Дещо менш елегантним, але цілком можливим варіантом є припущення, що напис був довшим і переривався ручкою, через що довге слово було розділене. У такому випадку це могло бути, наприклад, слово Διόσκουροι (Dioskouroi) або похідне теофорне ім’я.