II.1.1 58. Невизначене (власність чи належність божеству)., Близько 450–425 рр. до н. е.
Пам'ятник
Різновид
Донце безніжкового келиха з фрагментом стінки та ручки.
Матеріал
Глина.
Розміри (см)
Висота; ширина; товщина; діаметр.
Опис та стан
Аттика, чорнолакова кераміка (BG), безніжковий келих, тип із внутрішнім уступом вінця, близько 450–425 рр. до н. е. (близький до зразків Agora XII, №№ 483–492).
місце знахідки
Березань.
контекст знахідки
Умови знахідки
Знайдено у 1900 р., розкопки Г. Л. Скадовського.
Сучасне місце зберігання
Санкт-Петербург, Росія.
Інститут зберігання
Державний Ермітаж, Б.108.
Аутопсія
Серпень 2016 р.
Епіграфічне поле
Місцеперебування
Донце, знизу.
Стиль письма
Графіто. Напис виконаний за годинниковою стрілкою, півколом, ближче до центру. Альфа зі спрямленою поперечиною. Сигма чотиририскова, з розбіжними штрихами. Петля ро торкається вертикалі під тупим кутом. Використання ети вказує на носія іонійського діалекту.
Висота літер (см)
0.5-1.0
Текст
Характер документу
Присвята (належність божеству).
Датування тексту
Близько 450–425 рр. до н. е.
Обґрунтування датування
Не застосовується.
<div type="edition" xml:lang="grc">
<ab>
<lb n="1"/>Ἀπατόρης
</ab>
</div>Критичний апарат
Переклад
Коментар
Існують дві основні інтерпретації цього повністю збереженого графіто Ἀπατόρης у попередній науковій літературі: Культове ім’я богині Афродіти Апату́ри (Aphrodite Apatouros), яка шанувалася у святилищі поблизу Фанагореї на Боспорі. Афродіта на Березані засвідчена під іменем Συρία (Syria), тому така інтерпретація вважається можливою, але не доведеною. Особове ім’я, яке пропонує читати Дюбуа (Dubois) (IGDOlbia 7). Саме так ім’я фіксується у LGPN (V4-15627) як антропонім. Існує й інше засвідчення форми Ἀπατούρη (LGPN V4-15647) — у Пантікапеї, IV ст. до н. е. Відсутність однозначних доказів на користь культового чи особового значення змушує класифікувати напис як: Incertum (невизначене). Тобто — це може бути як присвята богині, так і позначення власності людини.
Зображення
© 2024 Irene
Polinskaya